Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(з коханим)

  • 1 elope

    v
    1) тікати (з коханим); піти від чоловіка (до коханця)
    2) сховатися, зникнути; таємно утекти (звідкись, від — from)
    * * *
    v
    1) втекти ( з коханим); піти від чоловіка
    2) ( from) зникнути, таємно тікати ( звідки-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > elope

  • 2 elopement

    n
    1) утеча (з коханим)
    2) залишення чоловіка
    3) зникнення; таємна втеча (звідкись, від — from)
    * * *
    n
    1) втеча ( з коханим); залишення чоловіка

    English-Ukrainian dictionary > elopement

  • 3 йар

    I
    урвище, крутий берег, яр, балка ВН-П, О, Г, К, СГ, СК; бахты — йара харшы бир хапу вар дивиться — скраю урвища якісь двері СГ; учту йардан упав з крутого берега ВН.
    II
    бік СБ, СМ; атлы йардан абер йелир від кінних надійшла звістка СБ; эт'и йарға дағылыйымыз ми розходимося на два боки СМ.
    коханий, кохана, любий, люба, милий, мила, любка, любчик, коханець, коханка, лада, ладо; бир дэнечик йар сардым я пригорнув одну-єдину любку П; йарем моя мила; йарен твій коханий, твоя кохана; йар олбути коханим, закохуватися СК; йар севдасы пек йаман ця мука від кохання є дуже тяжкою К; Арзу да тӱший йар хурбетлиги чекмейе Арзу починає страждати від розлуки з коханим СБ.
    IV
    половина П; див. йары.

    Урумско-украинский словарь > йар

  • 4 хурбетлик

    (-ги) переживання за батьківщиною, за коханою, коханим СБ; йар хурбетлиги чекий переживає, що втратила коханого СБ; Арзу да тӱший йар хурбетлиги чекмейе Арзу починає страждати від розлуки з коханим СБ; пор. ғурбетлик.

    Урумско-украинский словарь > хурбетлик

  • 5 willow

    n ж. ім'я
    Уїллоу
    * * *
    I n
    1) бoт. верба (Salix gen.); вербові лози, верболіз; деревина верби
    2) виріб з деревини верби, битка (в крикеті, бейсболі)
    3) тeкcт. угароочисна машина
    ••

    to wear the (green) willow — оплакувати чоловіка /коханого/; тужити за коханим (померлим, який кинув, не відповів на кохання)

    II v; текст.

    English-Ukrainian dictionary > willow

  • 6 elope

    v
    1) втекти ( з коханим); піти від чоловіка
    2) ( from) зникнути, таємно тікати ( звідки-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > elope

  • 7 elopement

    n
    1) втеча ( з коханим); залишення чоловіка

    English-Ukrainian dictionary > elopement

  • 8 willow

    I n
    1) бoт. верба (Salix gen.); вербові лози, верболіз; деревина верби
    2) виріб з деревини верби, битка (в крикеті, бейсболі)
    3) тeкcт. угароочисна машина
    ••

    to wear the (green) willow — оплакувати чоловіка /коханого/; тужити за коханим (померлим, який кинув, не відповів на кохання)

    II v; текст.

    English-Ukrainian dictionary > willow

  • 9 любезный

    и -зен
    1) (в обхождении) ласкавий, приязний, прихильний, привітний, люб'язний, (вежливый) увічливий, чемний, ґречний. [Слова твої ласкавії, а чортова думка (Пісня). Він для мене буде, мабуть, увічливіший, ніж ви (Крим.). Бувай же здоров, ґречний молодче! (Чуб. III)]. Будь так -зен - будь такий добрий, будь ласкав, будь ласка. Будьте -ны - будьте добрі, ласкаві, зробіть ласку, якщо ваша ласка, будь (ваша) ласка, спасибі вам. [Дайте, спасибі вам, книжку почитати (Звин.)]. Он был очень -зен со мною - він до мене був дуже ласкавий (привітний, ґречний). Вы очень -зны - ви вельми (дуже) ласкаві. -ная хозяйка - гостинна (увічлива, ласкава, привітна) господиня;
    2) (дорогой, милый) любий, милий, коханий, дорогий. [Вона мені люба, вона мені мила (Пісня). Ляхам своїм коханим розказуйте, а не мені (Куліш)]. -ный друг, брат! - любий (дорогий, коханий) друже, брате! - ное отечество - люба (мила) батьківщина. -ный читатель! - читальнику ласкавий! Послушай-ка, -ный! - слухайте-но, земляче, чоловіче (добрий)! Скажи-ка, -ная! - скажіть- бо, молодице (молодичко), дівчино! Эй ты, -ный!- агов, земляче! гей, добрий чоловіче!
    * * *
    1) люб'я́зний, ласка́вий
    2) (милый, дорогой) лю́бий, ми́лий, дороги́й
    3) (в знач. сущ.: возлюбленный) лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний; ( в обращении) го́луб

    Русско-украинский словарь > любезный

  • 10 нежить

    сщ.
    I. нечиста сила, нечисть (-ти), погань (-ни).
    II. Нежить, глаг. - пестити (пещу, пестиш), пестувати, голубити, милувати, (редко) ніжити, (зап.) ніжити, (холить) кохати, викохувати, плекати кого, що, (перен.) в розкоші купати; срв. Лелеять. [Його (море) сонечко пестить кохано (Л. Укр.). Сумно пестила їх нічка осіння (Чупр.). Власне безсилля колисало й пестило Марту (В. Підмог.). Галя його заспокоювала, голубила (Мирний). Образ за образом проходили йому в голові, голублячи його відблиском перебутого щастя (Грінч.). Буду тобі годити, буду тебе ніжити (Квітка). Як ягідку, як пташечку, кохала, ростила (дочку) (Шевч.)]. -жить слух - голубити (тішити) слух ((в)ухо). Нежащий - що пестить и т. п.; пест(л)ивий, приголубливий. Неженный - пещений, голублений; коханий, плеканий. [Пещена Катерина не була слухняна (Грінч.)]. -ться -
    1) (стр. з.) пеститися, голубитися; бути пещеним, голубленим; кохатися, викохуватися, плекатися, бути коханим, плеканим;
    2) (возвр. з.) пеститися, пестуватися; розкошувати, (редко) ніжитися; (в постели) вилежуватися, (валяться) викачуватися. [У спеці опівденній так солодко пеститись у воді (Грінч.). Хлопчик пеститься на зеленій шовковій травиці (Грінч.). На сонці і пеститься й мліє переспіло-солодка малина (М. Рильськ.). Чому не йде до свого діла? що вона ніжиться мов пані? (М. Вовч.). Ми робимо, а вона на подушках викачується (Звин.)];
    3) (взаимн. з.) голубитися, голубкатися, милуватися, пеститися, пестуватися (з ким); срв. Ласкаться 2.
    * * *
    I глаг.
    пе́стити (пе́щу, пе́стиш) и пести́ти (пещу́, пе́стиш), ні́жити; ( голубить) голу́бити, -блю, -биш, милува́ти, -лу́ю, -лу́єш; ( баловать) ма́зати

    \нежитьть слух (у́хо, взор) — пе́стити (ні́жити; услаждать: ті́шити, потіша́ти) слух (о́чі, о́ко)

    II сущ.
    1) собир. миф. нечи́ста си́ла, не́чисть, -ті, по́гань, -ні
    2) диал. см. нежиль

    Русско-украинский словарь > нежить

  • 11 ал-

    (алый, алыр; алий СБ)
    1. брати; мен алам ону я візьму його Б; ал алаҗағын, сеэн ишлерин дэ, т'итэҗегиз візьми, що мусиш узяти, свої речі, і поїдемо геть СГ; алий биздэн забирає в нас ВН; нед'е мени алмай аллах — хыйнай? чому бог не прибере — мучить мене? Б; алым каструляче виймаю до каструлі У; дувасыны алғаннар вони отримали його благословення Б; ӧгӱн ал- випереджати Б; севд' енин ал- одружитися з коханим ВН; йеди километр йердэн сес алыр эт'ен він чув голос на відстані семи кілометрів СЛ; хонахка ал- узяти на ночівлю НМ; хошун ал- перемогти в кінних перегонах Б; алып т'ельприносити привозити СМ, У; алып т'ет- / т'ит- СБ, Б / Г, СГ нести, вести, брати звідси, відносити, відвозити; хайа алып т'етэйим мен сени? СБ; йамбаштан алып уруй кидає, схопивши за стегно Г; алып хачай ону забирає й утікає з нею Б.
    2. здобувати, отримувати П; бийыл алыймыз гӱзель берет'ет цього року ми отримаємо добрий урожай У.
    3. приймати, погоджуватися Б; о да алмай але він не згоджується Б.
    4. братися, приступати; җыйыл (ды) лар, ал (ды) лар, стэйлер чыхармаға айны хуйу чиндэн зібралися, узялися до діла, хочуть витягти той місяць із колодязя У.
    5. купувати ВН; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли це купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ; Хырымда ала вера кӱннери у дні свого торгування в Криму М; алып сатылых перекупництво, перепродаж О; сатын ал- купувати.
    6. допом. дієсл., передає завершену дію; йазып ал- записати Б, К; сайып алды порахував ВН, СБ; тутуп ал- спіймати Б; т'есип ал- вирізати У; хоралап ал- оточити СК; чалып ал- скосити СМ.

    Урумско-украинский словарь > ал-

  • 12 ич

    I
    1. внутрішність, середина; ич йанындан із внутрішнього боку Г; ичне халтрай внутрішність тремтить Б; ичи чӧплӱкленд'ен засмічений усередині СМ; ичи толу шет'ер усередині повно цукру ВН; ичи долу сарош илен айныхлар усередині повно п'яних і тверезих СБ; ичи долу сығырчых усередині повно шпаків СГ; собаан ичи толду халды алтын піч наповнилася золотом Г; хап ичи внутрішність взуття СЛ; ичиндэн ізсередини СМ; ичиндэн йаман о середина в нього погана СК; эвин ични бойалама фарбувати внутрішність хати НКД.
    2. нутрощі, черево, живіт; ич йағ / май нутряний жир, здір О / НБЄ; ичим от тарзы йанай у мене всередині горить вогнем СБЧ; башлады аблай ичиме авурмаға почало у мене всередині отак боліти У; ичим туташты, йанай у мене всередині все запалене й горить СК; ичиндэн ур- бити в живіт СМ; ичи т'итий у нього понос СБ.
    3. сл. ім. внутрішня частина; хара да иче бийаз йолахлары бар чорне, а по ньому білі смужки ВН; хойар эдлер ичине поклали в нього СБ; Ортабазар ичине в Ортабазарі П; дағ ичине в лісі Б; дэнизин ичине боғул- потонути в морі Г; ӱч ай ичине тахымы д'ирими ресторан ӧртӱльдӱ протягом трьох місяців закрилися всі ресторани СК; мезарын ичине кирдилер залізли до могили Кб.; ичне бахалар, йыланлар у ньому жаби, гадюки СМ; хойайляр ичне бир адам кладуть у нього людину СМ; ичне дэ сув йиберийлер пускають туди (у нього) воду Б; алый бу казанок, бахай — ичне су вар бере цеберку, дивиться — в ній вода Г; т'ирди ичне зайшов туди (усередину) Г; хойайсы ичне вкидаєш туди К; таз ичне у мисці М; йыхылый чухурун ичне падає до ями СК; ичнен чых- виходити звідти ВН; пор. ч.
    II
    зовсім, взагалі; ич отралмаз эдин ти зовсім не міг усидіти ВН; ич олсун алай ший щоб цього не було ніколи СБ; мен алай ич стэмедим айтханыңы я зовсім не хотів, щоб ти так сказав СМ; ич та да бильмер эди хазахчазна У; ич йухум йох ахшамдан у мене з вечора немає сну У; ич олаҗах ший дӧгӱль це неможлива річ Г; ич тэ сағ халмай не залишаються живими Г; не чағырды?— ич, ич тэ т'ерек ший дӧгӱль, ама айтмаа стийим чому ти мене кликав? — нічого такого, зовсім непотрібна річ, але хочу сказати Г; ич олмаса принаймні Г; ич хасевет этме нітрохи не журися Г; ич раатсыз олма онун ичӱн нітрохи не турбуйся про нього СЛ; ич олур му, падышаам, ғарипнен зенд'ин уйар сӧрпет? хіба це можливо, щоб багатий знався з бідним? СЛ; ич олмаанда принаймні СЛ; ич севдаңа тайанамам я не можу витримати кохання до тебе У; ич биламадым я не міг знати зовсім СЛ; бир хычырий — буға ич тэпренмий дэ кричить раз — бугай навіть не ворухнеться СГ; ич олур му айрылых север досттан? хіба можна розлучитися з коханим другом? СГ; ич олур му гӱзеле доймах? невже можна насититися красунею? М; ич лазым йох о він зовсім не потрібен СК; ич бир зарар олмасын онлара щоб їм не було жодної шкоди Кб.; пор. ичтэ.

    Урумско-украинский словарь > ич

  • 13 севиль-

    бути коханим, закохуватися СБ, Б, Г, К-СК.

    Урумско-украинский словарь > севиль-

  • 14 сӱйӱль-

    бути коханим СБ, СМ.

    Урумско-украинский словарь > сӱйӱль-

  • 15 тӱш-

    (тӱший; / / тӱшей П-Б, СК)
    1. падати, спадати, потрапляти; атэш тӱшкен йерне йанай вогонь горить там, де влучить СГ; тӧшеклере тӱш- злягти в ліжко, тяжко захворіти Г.
    2. спускатися, приземлятися, злазити, вставати з воза, виходити з транспорту; тӱшмеэ йардым эт- допомагати злазити К; тӱший ашаға спускається донизу СМ; мердвендэн тӱший злазить з драбини П; дӱнйа — мердвен
    бири тӱшей, бири миней світ — драбина
    один залазить, другий злазить СМ; тӱштӱ аттан зліз з коня ВН; марышнадан тӱш- виходити з машини Г; пӧрӱпчеэ тӱш- спускатися в погріб Г; о сычрай тӱший атындан він зістрибує з коня Б.
    3. влазити, залазити, приходити, потрапляти, входити, заходити; дэве тӱший заре чине верблюд зайшов на лан СМ; тувар тӱшйен сон після того, як зайде худобаП; т'ирмий, тӱшмий дэрйаче атлар коні в річку не заходять Б; кӧйе тӱш- приїхати до села К; ӧзене тӱш- заходити в річку К; барийляр су т'енарына, ӧзен т'енарына, тӱший бу хызлар, башлай йувунмаа ідуть ці дівчата на берег річки, залазять, починають купатися СБ; тӱшӱп хал- потрапляти, зупинятися О; тӱшӱп т'ель- приходити, прибувати СЛ, К.
    4. спадати (на думку) ; ахылна тӱший спадає на думку, йому доходить, він згадуєП; тӱшмей хатирме не можу згадати ВН; тӱшир хатирме спаде мені на думку СБ.
    5. діставатися, припадати, випадати; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; йол тӱший вармаа доведеться їхати К.
    6. упадати за ким, переслідувати; тӱшийлер бунун ардына мал алмаа починають його переслідувати, щоб забрати худобу СЛ; ардындан тӱш- упадати за ним СК; тӱший бу җаду хары оон ардындан кидається ця відьма услід за ним К.
    7. подаватися, вирушати, кидатися, починати; тӱштӱ йола, хыдырый подалася в дорогу, шукає Г; тӱший йар хурбетлиги чекмейе починає тужити за коханим СБ; о т'елий тӱший анда він приходить туди Б; … черен тӱштӱ / хойулду — кӱз т'ельди складено скирти — надійшла осінь СБЧ; пор. дӱш-.

    Урумско-украинский словарь > тӱш-

  • 16 хырар

    I
    1. обіцянка, обітниця, згода, угода; хырарым йохтур я не дав згоди СЛ; хырар бердавати згоду, дозвіл П; хырар эт- присягати, давати обітницю; бен Ашых Ғариби чах җыйын йеҗеси севдим, йендими дэ хырар эттим
    олған Тифлис отлара йансын — тэк бир Ашых Ғарибим халсын я покохала Ашиха Гаріба іще в ніч балу і вирішила для себе
    нехай увесь Тифліс згорить у вогні — тільки залишиться мій Аших Гаріб СЛ; хырарындан дӧнен ид'ит йар дӧгӱль юнак, який зрікається свого кохання, не є справжнім коханим СК; пор. ыкрар, ыхрар, эхрар.
    II
    халмады дизиме хырарым коліна у мене підкошуються — в моїх колінах не лишилося твердості У.
    гӧңӱль сендэн халды хырар моя душа гине через тебе Б, К.

    Урумско-украинский словарь > хырар

См. также в других словарях:

  • Коханим — Ритуальное благословение двумя руками, осуществляемое коэном Это статья о священническом сословии. О фамилии см. статью Коэн. Коэны или кохены (ивр. כֹּהֵן‎, мн. ивр. כֹּהֲנִים‎, коаним) еврейское сословие священослужителей из рода потомков… …   Википедия

  • 613 заповедей — Иудаизм основные понятия       …   Википедия

  • Второй Храм — Фрагмент макета реконструкции Иерусалимского храма Ирода Великого Второй Иерусалимский Храм (516 до н. э. 70 н. э.) Храм, начало восстановления которого был …   Википедия

  • Архитектура Иерусалимского храма — …   Википедия

  • Храм Ирода — Фрагмент макета реконструкции Иерусалимского храма Ирода Великого Второй Иерусалимский Храм (516 до н. э. 70 н. э.) Храм, начало восстановления которого было положено в правление Кира Великого, реконструированный Иродом Великим и разрушенный… …   Википедия

  • Маасер — Иудаизм основные понятия       …   Википедия

  • Левиты — (древнеевр.)         служители религиозного культа у древних евреев; происхождение Л. не вполне выяснено: по преданию, Л. потомки «колена» Леви (одного из племён иудейско израильского племенного союза, 2 1 е тыс. до н. э.). В 1 й половине 1 го… …   Большая советская энциклопедия

  • Пятикнижие — Эта статья о Пятикнижии Моисеевом; о Конфуцианском пятикнижии см. У Цзин …   Википедия

  • Синагога — Старонова синагога в Праге, 1270 г. Старейшая действующая синагога в мире …   Википедия

  • Иерусалимский храм — Фрагмент макета реконструкции Иерусалимского храма Ирода Великого Содержание 1 Предназначение Храма в иудаизме …   Википедия

  • Книга Левит — У этого термина существуют и другие значения, см. Третья книга. Эта статья о третьей книге Пятикнижия; о священническом сословии см.: Левиты. Левит וַיִּקְרָא (Ва йикра «И воззвал») …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»